Київський Форум рівних прав і можливостей відбувся 10 вересня та 8 жовтня в ефірі телеканалу «Київ» за підтримки Національного демократичного інституту, Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та USAID Україна. Форум об’єднав представників і представниць органів влади, міжнародних експертів та депутаток Київради, які входять до МФО «Київ – за рівні можливості».

Учасники та учасниці обговорили роль жінок у політиці, гендерний дисбаланс на державній службі, долання стереотипів, важливість гендерного паритету в публічному управлінні.

Про важливість розвитку управлінського потенціалу жінок та їх кар᾽єрного зростання, переваги від представленості жінок у владі та економіці, успіхи гендерної інтеграції говорили експерти та експертки дискусійної панелі І «Жіноче лідерство ‒ стратегічний ресурс управління змінами».

Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк зауважує, що прогрес відчутний і про це свідчать цифри досліджень.

Олена Кондратюк

«Дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва про основні здобутки у реформах за 30 років незалежності показало, що понад 52% людей відчувають зміни у досягненні рівності прав жінок і чоловіків. Я – частина цих змін і це дуже приємно. Наприклад, на першому засіданні українського парламенту був лише 1% жінок, зараз – 21%. Ще відчутніші зміни в органах місцевого самоврядування, де вже понад 38% жінок брали участь у місцевих виборах», – коментує Олена Кондратюк.

Наталія Алюшина, Голова Національного агентства з питань державної служби, наочними даними щодо держслужбовців ілюструє, що поки жінки не є настільки впливовими.

Наталія Алюшина

«На посадах категорії А працює 53 жінки. Що ж до чоловіків, які займають посади категорії А, то це 142 особи. Тобто обличчя держслужби жіноче, вони формують політику, при цьому політику відкидають і в політику не лізуть. І зазнають дискримінації – минулорічне дослідження показало, що 18% жінок в органах центральної влади зазнавали дискримінації за статтю, на місцевому рівні таких жінок було 12%», – розповідає Наталія Алюшина.

Марина Хонда, заступниця голови КМДА вважає, що рішення жінки працювати на керівній посаді, приймати управлінські рішення, балотуватися має сприйматись  адекватно і суспільством, і самою жінкою. 

Марина Хонда

«Думаю, жінки самі тримають себе у рамках стереотипів. Так, жінка може мати безліч домашніх обов’язків, на ній і діти, і домашнє господарство. Треба прийняти для себе рішення – це потрібно мені чи ні. А далі – домовлятись зі своїм чоловіком, родиною, дітьми ‒ і діяти. Ми створили «Київську Академію жіночого лідерства» і сподіваємось, що системне навчання, розвиток управлінських навичок допоможуть жінкам приймати сміливі рішення», – каже Марина Хонда.

Ієн Вудвард, директор Національного демократичного інституту в Україні, стверджує, що з боку жінок, звісно, ентузіазм є важливим. Але не менш вагомою є готовність чоловіків йти назустріч цьому ентузіазму.

Ієн Вудвард

«Для жінок у політиці є багато бар’єрів, чоловіки мають давати змогу жінкам проявляти себе. Проблем з якісними кандидатками немає, з виборцями немає – вони готові підтримати жінок і хочуть бачити кращий гендерний баланс у владі. Головне, аби лідери партій були готові підтримати жінок-лідерок», – зауважує Ієн Вудвард.

Про ефективність гендерного підходу до організації життєдіяльності міст, важливість гендерного паритету в публічному управлінні, рівноцінність участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень говорили експерти дискусійної панелі ІІ «Гендерні підходи та гендерний паритет – можливість для соціальних змін».

Олексій Ілляшенко

Наскрізним питанням реалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» є залучення жінок до миротворення. Яким має бути цей процес – розповів Олексій Ілляшенко, заступник Міністра у справах ветеранів з питань євроінтеграції.

«Згідно з нашими базами даних, починаючи з 2014 року – з початку військової агресії Російської Федерації – у нас більше 400 тисяч учасників бойових дій. З них понад 19 тисяч – жінки. Захисниці брали та беруть участь у бойових діях у складі Збройних сил України, правоохоронних органів, а також добровольчих батальйонів», – поінформував Олексій Ілляшенко.

На важливості гендерного балансу, впровадженні гендерних підходів у роботі наголосив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Валентин Мондриївський

«Ми поступово враховуємо гендерні аспекти в бюджетних процесах міста, в програмах розвитку галузей. Питання гендеру ‒ це не проблема України, а вектор змін у всьому світі. Важливо бути активним учасником цього процесу, тому що це – розвиток територій, громад, країни, розвиток особистісний. Це робить суспільство більш сильним, розумним і адаптованим до сьогодення і сучасного глобального світу», ‒ каже Валентин Мондриївський.

В’ячеслав Балан, міжнародний консультант ООН Жінки, пояснює, що включеність жінок важлива для всіх країн, які рухаються вперед і задля виконання міжнародних зобов’язань і задля реальних позитивних досягнень.

В’ячеслав Балан

Яскравий приклад з шведського досвіду гендерно орієнтованого управління містом наводить Микола Ябченко, гендерний експерт ПРООН.

«Одного дня в Швеції чоловіки одного міста, розмовляючи про гендерну політику, зі сміхом сказали: «Ну, принаймні у прибиранні снігу вже точно немає гендерного аспекту!». А він є. Бо там передусім прибирали сніг з автомагістралей та автошляхів, і в останню чергу – з тротуарів. З’ясувалось, що жінки і чоловіки по-різному пересуваються містом. На авто – переважно чоловіки, а 75% домашньої роботи виконують жінки, а тому їхні маршрути складніші, здебільшого громадським транспортом і тротуарами. Тож якщо спершу чистити тротуари, то це позитивно вплине на безпеку населення, зручність і зменшить травматизм»,  – зазначив Микола Ябченко.

Микола Ябченко

Фокусна тема дискусійної панелі III ‒ «Жіноче лідерство ‒ стратегічний ресурс управління змінами в громаді».

Спікерки говорили про важливість Закону про квоти, адвокацію ідей рівних прав і можливостей та про роботу над міською цільовою програмою «Київ – місто рівних можливостей».

Ганна Старостенко

Ганна Старостенко, депутатка Київської міської ради:

«Наразі у нас ведеться робота над унікальною міською цільовою програмою «Київ – місто рівних можливостей», в тому числі і для розширення представництва жінок у прийнятті рішень. Ми як представники влади, в даному випадку місцевої, маємо забезпечити, щоб жінка або чоловік мали право вибору щодо свого роду занять: чи вони обирають традиційний шлях, чи хочуть спробувати себе у чомусь новому. І ми маємо створити усі необхідні для цього можливості».

Марина Порошенко

Марина Порошенко, депутатка Київської міської ради:

«Є безліч статистики, яка дійсно показує нерівність прав чоловіків і жінок, і саме тому треба проводити такі дослідження постійно, щоб виявляти саму проблематику і звертати на неї увагу, щоб закладати це у міські цільові програми, щоб вони були гендерно орієнтовані, а це і питання доступності, в тому числі і міського транспорту, державних установ, закладів освіти, закладів охорони здоров’я».

Юлія Ярмоленко

Юлія Ярмоленко, депутатка Київської міської ради:

«Якщо говорити про стереотипи у політиці і відстоювання якихось інтересів – то прийняття в тому числі Закону про квотний принцип на рівні місцевих рад дав мені можливість стати депутаткою. Збільшення квотного показника до 40% змінило структуру Київради. Цього разу у нас майже 29% саме жінок, минулого скликання це було 18%. Стереотипи змінюються. Час вимагає змін. Є певні зрушення і у Київраді».  

Київський форум рівних прав і можливостей, як публічна платформа діалогу, показала  важливість залучення жінок до прийняття рішень, розвитку жіночого лідерства та парнерства. За словами ініціаторки Форуму, заступниці голови  КМДА Марини Хонди, наступний етап ‒ ухвалення  міської цільової програми «Київ — місто рівних можливостей». Ватро зазначити, що депутатки ‒ учасниці дискусійної платформи ‒ готові підтримувати нову програму і  переконувати своїх колег.

Підписка на розсилку

Отримуйте останні повідомлення та статті у своєму електронному листі

Ми обіцяємо не надсилати спам:)