Рішення Київської міської ради «Про приєднання до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад» (ініціатори –депутати  Тарас Криворучко, Наталія Маслова) стало викликом для виконавчої влади столиці. Відповідно до взятих зобов’язань, передбачених Хартією, Київська міська державна адміністрація має за два роки розробити план дій досягнення  рівності жінок і чоловіків у місті Києві.

За ініціативи заступниці голови КМДА Марини Хонди та підтримки Посольства Швеції  в Україні, партнерську допомогу столиці надає Національний демократичний Інститут (NDI). Тут розробили методику, за якою  громади можуть самостійно оцінити стан гендерної рівності та скласти план дій щодо його покращення.

Як розповіла начальник управління гендерної рівності Тетяна Гузенко, за цією методикою вже кілька десятків міст і селищ, що теж приєдналися до Хартії, застосували інструментарій і визначили свої пріоритети. Громади оцінили стан гендерної рівність на основі шести індексів у форматі «питання, відповідь «так» чи «ні». Ці критерії оцінки були обрані на основі індикаторів Європейської хартії рівності жінок та чоловіків .

Кожен із цих індексів включає в себе по декілька показників та під-показників, тож процес оцінки є доволі детальним.

Індекс 1: чи є офіційне зобов’язання місцевої влади впроваджувати політику гендерної рівності (потрібно оцінити, чи є інституційні механізми забезпечення гендерної рівності, чи затверджені конкретні документи, що її просувають, чи впроваджено гендерно орієнтоване бюджетування та чи є система відстеження бюджетних коштів);

Індекс 2: чи діяльність органів місцевого самоврядування враховує гендерні потреби на кожному етапі розробки місцевої політики (під час проєктування, планування, впровадження й моніторингу та оцінки);

Індекс 3: чи є статистичні дані, розподілені за статтю, на місцевому рівні у сферах населення та міграції, участі жінок та чоловіків у прийнятті рішень, громадському житті та економічному розвитку, в освіті, охороні здоров’я тощо;

Індекс 4: чи є зобов’язання органів місцевого самоврядування підвищувати рівень кваліфікації із питань реалізації гендерної політики своїх посадовців;

Індекс 5: чи проводяться інформаційно-просвітницькі кампанії з гендерної рівності;

Індекс 6: чи існують конкретні заходи / дії / практики для забезпечення гендерної рівності, наприклад, для забезпечення рівної участі жінок та чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень, заходи для забезпечення рівності у сфері зайнятості та на робочому місці тощо.

Індекс 7: оцінює якість послуг і сервісів,  які надає місто киянам. Він тестується вперше і потребує більше уваги і часу, більш глибинного опитування відповідальних фахівців міської влади.

Як пояснила старша менеджерка програми «Жінки-лідерки» Національного Демократичного Інституту Яна Казакова, коли ви відповідаєте про відсутність у громаді певної практики чи політики, програма автоматично генерує для вас перелік рекомендацій, за допомогою яких ви можете поліпшити ситуацію. Враховуючи власний контекст та можливості, громади можуть обрати з переліку рекомендацій ті кроки, які є релевантними для них. Їх буде автоматично додано до плану дій із покращення стану гендерної рівності, який програма згенерує для громади наприкінці процесу оцінки.

До проведення такого масштабного дослідження у Києві створено робочу групу за участю фахівців департаментів, управлінь Київської міської державної адміністрації, установ та організацій. Робота ведеться у режимі ZOOM-конференцій.

1 CommentClose Comments

1 Comment

Leave a comment

Підписка на розсилку

Отримуйте останні повідомлення та статті у своєму електронному листі

Ми обіцяємо не надсилати спам:)