Київський міський Центр ґендерної рівності, запобігання та протидії насильству створений для допомоги киянам, що постраждали від домашнього насильства у всіх його формах. Сюди можна телефонувати, приходити, консультуватися, радитися. У Центрі гарантують підтримку і кваліфіковану допомогу – головне, не соромитися говорити вголос про проблеми. Керівниця закладу пам’ятає чимало життєвих історій, в які працівникам Центру довелося зануритися. Каже, що останнім часом з’являється все більше ресурсів, щоб надавати різноманітну допомогу постраждалим, навіть є куди тимчасово поселити. Шкода, декому сили волі на зміни бракує…

ЧЕРЕЗ 9 ДОВІДОК І ТЕЛЕФОН ДОВІРИ

  • Тетяно Геннадіївно, як епідемія позначилася на роботі Центру? ООН прогнозувала, серед іншого, що через карантинні заходи буде спалах домашнього насильства у світі.

Наш Центр був перевантажений зверненнями: люди скаржилися, що вже не витримують постійного знаходження у замкненому просторі з родичами. Але, що стосується саме домашнього насильства, то, на щастя, у нас прогноз ООН не справдився – під час карантину звернень до поліції й до нас із цього приводу, згідно зі статистикою, було значно менше, аніж до карантину, хоча різні міжнародні й громадські організації дійсно передбачали протилежне.

  • Головне, щоб постраждалі особи не боялися звертатися по кваліфіковану допомогу, так? А українці, здається, найчастіше обирають поплакатися подругам або друзям і забути. Чи ситуація все-таки змінюється з роками?

Змінюється вікова категорія звернень – молодь набагато відвертіша, їй простіше розповідати про проблеми. Люди віком 40-50 років до фахових психологів чи юристів через сімейні негаразди не підуть, а от молодь 25-30 років не вважає, що це соромно, хоче розібратися в собі й ситуації. Навіть спостерігаємо багато звернень від підлітків, яких турбують стосунки в сім’ях. Розповідають, що шкода матерів, які терплять знущання і нічого не ініціюють для розв’язання проблем. Діти, через «телефон довіри», розповідають сімейні історії, і ми радимо записати мам на консультацію, запрошуємо в Центр на зустріч із психологом. 70% таких звернень закінчуються успішно – мами дійсно приходять і отримують допомогу.

  • А можна виділити ТОП тем, з яких найчастіше звертаються до вас на телефон довіри?

Домашнє насильство – тема №1. Саме тому ми зрештою й перейменували Центр. Раніше він називався Київський міський Центр роботи з жінками – назва про все і ні про що, незрозуміло, яку роботу проводять з жінками та навіщо. А головне, вона відсікала чоловіків – соромилися звертатися до нас. Якось на початку роботи на телефонну службу довіри ми отримали дзвінок від чоловіка. Він почав так: «Розумію, що звертаюся до Центру по роботі з жінками, але ви будете останні, хто почує мій голос, бо хочу піти з життя». Розповів, що самотній і не має до кого звернутися у цілому місті, вже набрав ванну і готовий різати собі вени. І ми тоді усвідомили – дійсно, а куди ж звертатися за підтримкою чоловікам? Що за дискримінація? І перейменували установу так, щоб назва відповідала суті її діяльності.

Хочеться, щоб нам чоловіки теж телефонували – вони також відповідальні за сімейні стосунки. Жінкам ділитися переживаннями простіше, а чоловіки більш замкнені, рідко відкриваються, а іноді така відвертість дуже потрібна. Ось під час карантину було дуже багато дзвінків саме від чоловіків, що залишилися без роботи. Скаржилися, що морально дуже важко, бо жінка й діти психологічно тиснуть – мовляв, сидиш удома, не забезпечуєш родину. А це вже можна до психологічного домашнього насильства сміливо віднести.

Підписка на розсилку

Отримуйте останні повідомлення та статті у своєму електронному листі

Ми обіцяємо не надсилати спам:)