У Києві через пандемію кількість сімей у складних життєвих обставинах зросла з 22 тисяч до 60 тисяч, зазначає заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Коронавірус уплинув на чоловіка та жінку по-різному. У нас у медичній сфері, як правило, 90% (середній медичний персонал) — жінки. Соціальна сфера (люди, які мають відвідувати людей похилого віку, або служба у справах дітей) — теж жінки. Чітко було видно, наскільки додатково навантаження зросло на жінок, особливо в медичній та соціальній сферах.

Багатодітна родина, або там, де є дитина з інвалідністю — це, як правило функція мами: і заробіток, і догляд.

Якщо на початок карантину в Києві було 22 тисячі сімей у складних життєвих обставинах, то тепер зросла кількість до 60 тисяч. Це родини, які опинилися на межі (перестали отримувати заробітну плату, велике навантаження поклали на жінок).

Коли чоловік втрачає роботу, в нього починається паніка. Жінки ж намагалися якимось чином розв’язувати це питання через соціальні служби. Карантин показав, що ми маємо забезпечувати рівні можливості і чоловіків, і жінок в економіці, щоб вони могли спокійно проходити кризові ситуації.

У сфері послуг (середній і малий бізнес) у нас, як правило, працюють жінки. Сфера послуг зачинилася, і це спричинило навантаження на жінок.

Як тільки почався карантин, ми в Києві зробили координаційний центр, куди увійшли волонтерські організації та бізнес. Звичайно, ніякий міський бюджет не готовий до такої надзвичайної ситуації, але питання треба вирішувати ось тут і зараз. Ми забезпечували продуктовими наборами самотніх пенсіонерів (понад 55 тисяч таких продуктових наборів), закуповували дитячі памперси для дітей з інвалідністю, забезпечили можливість розвезення безкоштовно через транспортні підприємства людей, хворих на гемодіаліз. Це такі ситуаційні речі, коли виникає коронавірус.

Якщо ми говоримо взагалі про можливості реалізації жінки і почуття себе в кризових ситуаціях спокійно, маючи роботу, професію, то йдеться про більш серйозні і глобальні речі. Зараз ми створюємо систему соціально-реабілітаційних центрів, де можна лишити дитину з інвалідністю, щоб мама пішла на роботу. Це також рівність оплати праці чоловіка і жінки. Це можливість захисту жінки, якщо є домашнє насильство.

І в принципі потрібно змінити соціальну систему. Не виходити з точки зору надання точкової матеріальної допомоги, а виходити з точки зору надання конкретної соціальної послуги родині, для того, щоб вона могла реалізовуватись.

У нас зросла кількість звернень до поліції щодо домашнього насильства.

У Києві є гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Телефон: 15-00.

Чому жінок мало на керівних посадах у державній службі?

Жінки інколи невпевнені в собі, що вони зможуть. Або є побоювання якихось негативних речей, яке відбувається часто на державній службі: коли ти приймаєш рішення, несеш відповідальність, для когось твоє рішення буде правильним, для когось — ні.

Для європейських країн жінка-професіоналка сприймається нормально, з повагою. У нашому суспільстві ще потрібно доводити, що, якщо ти жінка, то можеш бути професіоналом. Особливо в чоловічому суспільстві. Дуже часто жінкам треба працювати до 10 разів більше, щоб довести, що вони професіоналки, щоб їм не робили «знижку».

0 CommentsClose Comments

Leave a comment

Підписка на розсилку

Отримуйте останні повідомлення та статті у своєму електронному листі

Ми обіцяємо не надсилати спам:)